Десь років шість я варився у сфері ІТ. З червня 2024 року довелося зробити вимушену паузу, через що я майже не кодив.

Останні декілька місяців у мене з’явилося трохи вільного часу, і я почав подумувати, чи не витратити його на те, щоб спробувати відновити свої скіли. Мені ця ідея сподобалася, тому я вирішив створити цей блог. Заодно глянути, що там змінилося за ці два роки.

Далі поділюся своїми спостереженнями.

Що змінилося

Пишу цей допис на тлі чергової ІТ-кризи. Цього разу — так звана криза ШІ.

Мені стало цікаво, чи реально за два роки ШІ так сильно вплинув на сферу розробки софту. Я був здивований, наскільки сильно. Два роки тому, коли не було Cursor та Claude Code, я юзав Copilot, який у кращому випадку міг написати unit-тест та підфіксити простенькі баги. Зараз Cursor спокійно може написати мені блог, і треба віддати йому належне — досить непогано.

Раніше жоден мій проєкт не обходився без пошуку рішень проблем на Stack Overflow. Зараз цей блог пишу з допомогою Cursor та документації.

Чи погано це?

Мені як людині не з інженерним мисленням це подобається. У мене завжди були трабли з реалізацією. Так би мовити — «закодити». Я розумів, що хочу, але не знав оптимального способу, як це зробити: як краще написати функцію, яку лібу юзати, як краще розташувати файли в проєкті, зрештою як назвати змінну 😅. Тепер я можу пояснити ШІ, що і як я хочу зробити, і воно це робить.

Не завжди з першого разу, але тим не менш — робить, і досить непогано. Також мені подобається те, що я можу ставити запитання та просити пояснення, що пришвидшує навчання й опанування нових технологій.

З недоліків — те, що ШІ робить мене більш лінивим. Тобто якщо я свідомо не фокусуюся на задачі, а дозволяю ШІ робити це за мене не розбираючись: що, чому і як було зроблено, я тупію. ШІ теж не безгрішне і може помилятися, і щоб пофіксити помилку, треба знати, що фіксити. І знову повертаємося до старих добрих основ — треба розуміти, що ти робиш і чому ти це робиш.

Замість висновку

Тут-то мені на думку прийшла притча з Біблії про трьох рабів, кожному з яких господар дав певну кількість талантів (грошей). Двоє рабів інвестували ці кошти та повернули їх господарю з прибутком, а один — заховав їх і залишився з тим, що мав. І коли господар повернувся до рабів, то похвалив тих, хто інвестував, і покарав того, хто залишив усе як є, забравши його талант і віддавши його найуспішнішому рабу.

Висновок із притчі наступний:

Бо кожному, хто має, дасться і примножиться; а в того, хто не має, відніметься і те, що має. (Євангеліє від Матвія 25:29)

Тому я думаю, що ШІ підвищує продуктивність та девелопмент для тих хто вже шарив, але якщо ти нульовий, то скільки на нуль не множ, все одно отримаєш нуль 🤔