Суботній травневий ранок. Прохолодний сосновий ліс. Біля стартової арки збираються люди, які добровільно погодилися бігати одне й те саме коло знову і знову — щогодини, протягом цілого дня. Хтось подолає усю відстань, хтось — менше, але це неважливо, бо кожен прийшов сюди за чимось своїм.

За чим прийшов я? 🤔

Що таке Backyard ultra

Backyard ultra — це ультрамарафон, який не закінчується, допоки не залишиться лише один учасник, тобто переможець може бути тільки один. Автором цієї ідеї є Gary "Lazarus Lake" Cantrell.

Основні правила:

• Кожну годину учасник повинен подолати коло довжиною 6,706 км.

• Сигнальний дзвінок свідчить про початок нового кола, і кожен учасник має бути на стартовій лінії, інакше він буде дискваліфікований.

• Неважливо, чи закінчив ти коло за 35 чи за 50 хвилин, почати нове коло ти можеш тільки через годину. Проте чим швидше ти фінішуєш коло, тим довше зможеш відпочивати.

• У цьому змаганні немає встановленої дистанції чи часового обмеження. Воно триває, доки не залишиться лише один учасник, який зможе самостійно пробігти коло. Усі інші бігуни, які вибувають, фіксуються як «Не фінішували» (DNF — did not finish).

Не класичний backyard

Через те, що в моїй країні війна, у нас діє комендантська година, тому формат змагань був змінений.

У нас було 12 кіл, кожне коло становило 6,7 км. Переміг той, хто подолав усю дистанцію за найкоротший час.

Як я туди потрапив

Про Backyard Ultra я знав ще раніше і завжди хотів взяти участь, але не було можливості.

Тому, коли випадково мій друг розказав мені про цей старт, я одразу зареєструвався. Дізнався я про нього за тиждень до самої події, але я готувався до подібної події, тому був у досить непоганій формі. Все склалося, і ось я стою на стартовій лінії та розділяю радість майбутньої пригоди зі своїми колегами-бігунами.

Як все було

Ціль

Десь глибоко усередині я відчував, що можу фінішувати 12 кіл, але не вірив у це. Враховуючи, що моєю найдовшою дистанцією був трейл на 51 км, я поставив собі ціль пробігти мінімум 8 кіл, а далі як Бог дасть 😇.

Щоб досягти цілі, потрібен план.

Темп

Першим пунктом у плані був таймінг. Коло мало 6,7 км. Знаючи це, я міг легко розрахувати потрібний мені темп, щоб мати ще час для відпочинку та перекусу. Знаючи, що бігти в темпі 6:20-30 хв/км мені дуже комфортно і бігти так я можу дуже довго, я вирішив, що це буде хороший темп для цієї дистанції. Закриваючи коло з таким темпом, у мене залишалося ще ~15 хв перерви до наступного кола.

Харчування

Наступним кроком було спланувати харчування. На довгих дистанціях харчування дуже важливе. Я не хотів їсти гелі та іншу спортивну їжу, бо вони мені не смакують 😝. Темп у мене був дуже повільний, тому часу було достатньо, щоб нормально поїсти. Я їв канапки, чіпси, банани, морозиво і оце все калорійне та смачне 😋. І почувався прекрасно.

Перша половина

Була важчою, ніж я очікував. Я налаштовувався терпіти останні кола, а сталося не так, як гадалося.

Перші 4 кола я міг розділити зі своїм другом Петром, що було дуже класно. Чомусь перші кола мені важко давалися. На 5 чи 6 колі я почав відчувати втому та біль у ногах. На таких подіях це нормально — відчувати втому та біль. Головне — відрізнити біль, який є небезпечним та може призвести до травми, від просто м’язової втоми. Я припустив, що це втома, також подумав, що до моєї цілі вже й не так багато залишилося, і вирішив потерпіти.

Найбільшою мотивацією рухатися, була моя дружина, яка чекала мене в кінці кожного кола зі смачною їжею.

Після 6-го кола я перевзувся та помив ноги, і стало легше. І сталося те, чого я не очікував.

Друга половина

Після 6-го кола мені стало легше бігти. Досі не можу знайти цьому пояснення. Але факт залишається фактом, я почав трохи швидше закривати кола і на 10-му колі взагалі вже забув, що в мене боліли ноги. Це дивно, коли ти біжиш уже 70-й кілометр і думаєш: та не все так і погано, можна і ще бігти.

На 12-му колі я зробив помилку новачка, віддавшись емоціям і пробігши останнє коло значно швидше за попередні. Результат очевидний: перевантажив стопу, після чого довелося 2 тижні її відновлювати. Зате здобув безцінний досвід.

Важливість підтримки

Я б ніколи не зміг подолати цю дистанцію без підтримки своєї дружини. Бо кожного разу, коли ти прибігаєш, тебе чекає людина, яка тебе любить, вірить у тебе, годує тебе та турбується про тебе.

Тому на таких подіях люди, які підтримують, відіграють дуже важливу роль. І, на мою думку, без них ніяк.

Дякую тобі, моя кохана, за твою любов та підтримку 🫶.

За чим я прийшов? Для чого це все?

Я міг би написати якісь пафосні відповіді типу “подолати себе” чи “розширити свої межі”. Але насправді все набагато простіше — я просто люблю пригоди та бігати.

Я думаю, що у кожної людини в житті має бути щось, що не має логічного пояснення чи практичної користі. Бо якраз такі речі часто приносять нам найбільше радості. У когось це колекціонування марок, малювання чи музика, а в мене — біг.

Бажаю кожному знайти щось, що буде наповнювати його життя справжньою радістю.

А я пішов бігати 🏃. Нові пригоди чекають. На зв’язку 🤙